Муж сказал, что эта идея - сумасшествие. Поэтому у нас самоотвод.
Даю ссылку на супер-информацию
как парень из Украины ездил в Индию на мотоциклеІсторики вважають, що люди в Україну колись прийшли були з Індії, що ця країна - наша прадавня Батьківщина. Я не знаю. Просто, будучи школярем, приїжджав на літні канікули до бабусі, де в сільському клубі у вихідні не пропускав жодного індійського фільму. Можливо, тоді й почалась підготовка до цієї подорожі.
1.Посольство задає темп.
Другою мрією мого дитинства був мотоцикл «Jawa». Так, моїй Яві вже 18 років, і чи доїде вона хоч до Кавказу, я не знав. Але мандрівка серйозна, і рано чи пізно одна мить, щоб натиснути на гальма або втримати летючий по камінню або піску мотоцикл, вирішить питання життя і смерті. Значить — треба їхати на чому звик, з чим зрослась підсвідомість. Конструкція цього мотоцикла була розроблена чеськими геніальними інженерами ще роках в 70-х, а дизайн — десь 86 - 88-го року. Він і зараз не програє «китайцям».
Повітряне охолодження двигуна — не краще для пустель Ірану і Пакистану, але зимою там не повинно бути спекотно. Я здаю документи в Посольство Індії в Києві 27 січня 2006. Моя кришталева чесність спонукає сказати, що їду мотоциклом. Ага, о*к — посоляни згодні, тільки умовою отримання візи є запрос в Індію до їхніх ментів і отримання дозвілу. Пишу заяву, згадую англійські слова зі шкільного курсу і пишу J
Віза на літак в Індію видається за 1 день. Я чекаю місяць, другий, третій… Я зі школи ще вмію вітатися англійською (в індійському Посольстві тільки українська секретарка вміє розмовляти нашою і англійською, але має вогняний характер і довго не панькається зі мною), але я за цих кілька місяців, телефонуючи у посольство, вивчив ще одну цілу фразу англійською: «Покличте, будь-ласка, кого–небудь, хто говорить українською або російською»! «І цей клоун збирається їхати своїм ходом через Іран і Пакистан в Індію?» — напевне, думали в Посольстві.
Що ж, відповіді нема… Повторний запит — відповіді нема. Добре, кажуть, неси документи на літак — зробимо, якщо хоч… 28 квітня… О, диво! У моєму паспорті індійська віза. Шок. Віза на один місяць і без вікна… Тобто, завтра вона стане на 29 днів, а післязавтра на 28… Все! Приїхали.
- З Ісламабада я можу вилетіти? — питаю (це столиця Пакистану, біля індійського кордону).
- Можеш.
- А якщо все-таки мотоциклом?
- У тебе будуть великі неприємності на кордоні.
- В тюрму посадять?
- Ні. Розмову закінчено!!!
Читать дальше на
http://mototravel.info/432.htm